- присягаю тобі зневірою і байдужістю забезпечую,
до твого семинебого щастя не доклАду ніяких зусиль,
обіцяю ніколи не бути найкращою в світі втечею
від суворого сонця, що людством пече звідусіль.
я ніколи не стану хлібом, щоб наситити твою душу,
не здаватимусь теплим вином, що відчалює від журби.
постараюсь не лізти в змісти твоїх стопудових "мушу",
не тягнути за коси минуле при доброму слові "якби".
я не бог і не янгол, ці ролі вже надто прісні,
на сьогоднішній день не смакує жертовна любов,
у меню є політика, секс, інстаграм у вчорашньому тісті,
твітер, любий! яких же іщо нада слов?
- га? - враз відказуєш ти, пережовуючи новини,
- твітер, кажу, в тебе сто п'ятсот перший фолловер.
і ти знаєш, згадалось, у нас же якраз роковини..
- га? - знов закинув.. а я собі пошепки: "овер..."
овер всьому, і богові, й нам, і любові і прадіду Змісту
і цілому світові овер! кончілась даже памада!..
я сяду в маршрутку, гайну на природу, за місто..
абєщаю бить стєрвай, а хулі іщо вам нада?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504717
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.06.2014
автор: Аліна Звіздецька