Земля кровоточить, пульсують роз'ятрені рани -
Вже стогне вона від змайстрований нами ж розп'ять,
Хтось в Небо піде і не стріне на завтра світанок,
Бо інший, здурілий від люті, у горло уп'явсь.
На стінах душі вицвітають картини про вічне,
Горять образи' у святинях, земля попелищ
Волає у небо, мов Господу дивиться в вічі,
Благаючи в нього: " Коли ж від людей захистиш???".
Та слізьми розкаяння той братовбивця не плаче,
Лишень кровоточить поставлена кимось свіча.
Яких ще, Людино, потрібно кривавих означень,
Щоб Ти навернулась до власних одвічних начал?!
Вже досить терпіти, як сититься кровію Каїн,
Зцілитись від воєн, омившись в джерелах святих!
Завмерли в чеканні ікони. Чекають розкаянь.
Та док ми воюєм - кривавлять тривожно зі стигм...
р.s. В багатьох монастирях України та Росії почали плакати ікони.Такі випадки почали фіксувати в Одесі, Рівному, Ростові-на-Дону та Новокузнецьку. Як відомо, в православній традиції плачуча ікона вважається знаком з верху, який закликає людей до покаяння. Також це може бути попередженням до наближення важких часів. Останній раз аналогічні явища в Росії та в Україні, відбувалися за часів Жовтневої революції та перед розпадом Радянського Союзу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504738
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.06.2014
автор: валькірія