ДРУЖБА

                                           I
Два  друга  в  Ірини  у  класі  було:
Відмінник  Олесь  і  крутійко  Павло.
З  Іриною  в  двір  на  перерву  ішли.
Портфель  їй    по  черзі  додому  несли.
Олесь,  наче  ангел,  ходив,  говорив.
Слова,  мов  бальзам  дорогий  в  душу    лив.
А  Павлик  –  вогонь.  Лиш  скакав  і  скакав,  
Штовхався,  пищав,  кулаки  розпускав.
Олена  Петрівна  кричала  не  раз:
- Ну,  що  за  дитина!  Псує  увесь  клас!
Поглянь  на  Олеся.  Не  треться  до  стін.
Завжди  акуратний  і  ввічливий  він.
З  тобою  що  день  –  то  проблеми  нові:
То  шибка  розбита,  то  бійка  в  траві.
Сіяє  Олесь,  наче  сонце  ясне.
В  Павлуся  обличчя,  мов  хмара,  сумне.
                                                   II
 Якось  Іра  й  Лесик,  узявши  Павла,
Пішли    на  майданчик  пограти  в  м’яча.
Як  стали  по  небу  хмарини  плисти,
Додому  зібралися  друзі  іти.
- Я  м’яч  понесу,  -  тут  Олесик  сказав.
- Бери,  -  каже  Іра.
Павло  промовчав.
Ось  рушили  діти.  Собака  в  дворі.
Став  гавкати,  зуби  оскалив  свої.  
Присіла  Ірина.  Пес  поряд  приліг  .
Олесь  кинув  м’яч  і  додому  побіг.
Іринка  ридає.  Собака  гарчить.  
Павлусь  до  Ірини  кидається  вмить.
З  кишені  печення    якесь  дістає.
Собаці  зубастому  швидко  дає.
- Ховайся  за  мене,  -  Ірині  кричить.
А  тут  вже  господар  з-за  рогу  біжить
Собаки  страшного:  «Палкан,  до  ноги!»
Ошийник  в  руках  і  якісь  пироги.
Собака  покинув  дітей  і  побіг.
А  в  Іри  обличчя  бліде,  наче  сніг.
-  Злякалася  дуже?  –  Павлусь  запитав.
-  Злякалась…
По  плечах  дівча  поплескав.
Ірина  йому  тут:
-        Ти  друг  –  вищий  сорт!
Приходь  у  неділю  до  мене  на  торт.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504849
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 12.06.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)