Накуковує зозуля
житія рясні роки.
Зараховує минуле
щастя з легкої руки.
[i]Ку́-ку, ку́-ку,
хай не буде – на розлуку.
Ку-ку́, ку-ку́,
долю кукає таку.[/i]
Як циганка заглядає
за далекий небокрай.
«Многі літа» обіцяє,
поки нас чекає рай.
І оглянешся, буває,
на літа, що утекли,
і ніщо не нагадає,
де поділись і коли.
Тільки поле, і стодоли,
і зім’ятий сивий мох,
де блукаючи по колу,
ми кукукали удвох.
[i]Ку́-ку, ку́-ку,
хай не буде – на розлуку.
Ку-ку́, ку-ку́,
долю кукає таку.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504976
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 13.06.2014
автор: I.Teрен