Уява аплодувала: браво!
Думки і досі парили мізки,
І серед цього вдумчого навалу
Летіли мною прожиті роки.
Я йшов життям красиво і шляхетно,
Топився в мріях, зась вам віднайти.
А що я для життя зробив конкретно?
Лиш можу мову віршами плести.
Я у житті далеко не прагматик,
І не філософ, того не дано,
Але мені й моїх думок достатньо,
Щоб все мені було не все одно.
Я не стратег, на розумі я бідний,
І це мене бентежить і хвилює.
І з виду глянеш: зовсім не солідний.
Ніхто не зрозуміє не відчує.
Усе навколо трохи задовбало,
В житті ніколи не буває див.
Уява все аплодувала: браво!
Та я ті оплески іще не заслужив.
17. 05. 2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505042
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.06.2014
автор: Віктор Остроух