Танки в моїй душі, в моїй душі танки.
Копійку вкладаю у три скляні банки.
Роз'їхало траком дитячі забави,
Від мрій залишились зацвиті канави.
Танки в моїй душі, в моїй душі танки.
Не ручка серпа і не тінь від альтанки,
А танки, справжнісінькі металеві груди,
Більше не звірі і більше не люди, а руди.
Металу, іржі, бруду, бридоти, брехні...батальйони таких.
P.S. не про війну
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505060
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.06.2014
автор: Андрій Конопко