СПОВІДЬ

           ...з  минулого,  вже  
           опублікованого...
[youtube]http://youtu.be/xImd4ZKRuZU[/youtube]
[b][i]                                        

[color="#7a0676"]За  всі  гріхи  перед  тобою  каюсь,
у  Бога  відпустити  їх  молю,
бо  я  без  тебе  не  живу,  а  маюсь,
бо  я  тебе  до  одуру  люблю.

Прости  мені  за  ті  роки  і  версти,
що  так  бездарно  мимо  пропливли
й  посіяли  слова  –  сухі  і  черстві  –  
і  вчинки:    то  незграбні,  то  малі.
 
Прости  за  те,  що  був  я  неуважний
й  за  бігом  пражнім
не  відчув  версти,
де  до  мети  
було  не  більше  сажня  –  
«Прости,  романтик  мій,  мене,  прости!»*

...За  всі  гріхи  перед  тобою  каюсь,
у  Бога  відпустити  їх  молю,
бо  я  без  тебе  не  живу,  а  маюсь,
бо  я  тебе  до  одуру  люблю.

В  цей  день  святий    я  наряджусь  в  обнову
й  прийду    у  світ  спокутувати  гріх,
щоб  відродить  твоє  кохання  знову,
щоб  розстелить...    моє  круг  ніг  твоїх.

...Ти,  мов  ікона  у  святому  храмі,
очистиш  душу.  А  вона  –  нас  двох...
Мої  гріхи  –  що  тіні  поміж  нами,  
і  хай  простить  їх  милостивий  Бог.
[/color]
13.06.14[/i][/b]
______________
*Див.:http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410811

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505061
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2014
автор: Олекса Удайко