Боже, скажи, а він зможе мені наснитися?
Боже! Дай мужності пам'ять про нього нести:
Не плакати більше, а тільки безмежно молитися...
Всевишній, йому там добре? Я знаю, з ним поруч-Ти.
Боже, будь ласка, нехай він потрапить до раю.
Він був як промінчик у цьому складному житті.
Чому ж оцей вогник так рано, так страшно згорає?
Дай світла йому, не лишай його у темноті.
Всевишній, прошу Тебе, дай мені сил змиритись!
Мій Всесвіт завбільшки тепер із зернину макову.
Відколи судилось серденьку його спинитись
Життя моє стало таке полиново-однакове.
Його голос у пам'яті завжди звучатиме, ніби адажіо,
Він залишиться вічно вродливим і молодим.
Лиш, Всевишній, прошу, ти помилки тепер пробач йому-
Він-бо смертний. Йому було 21.
Боже, ти добрий! Тож будь йому милостивий.
Врятуй його душу, не залишай у пітьмі.
А нам, що живемо, дай мужності, віри і сили.
І, будь ласка, хоч іноді, дозволь йому снитись мені.
Вічна пам'ять тобі. Тебе завжди бракуватиме...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505076
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2014
автор: СвітанОk