Дивна жінка

Не  сонце-Діва  й    не  чарівна  Панна  –
Завжди  такою  дивною  була…
Можливо,  що  для  когось  -  бездоганна,
Казали  інші,  що  черства  і  зла…

Думки  їх  різні  завжди  цінувала,
Бо  розуміла,  що  не  ідеал,
Свої  емоції  в  собі  тримала,
І  не  писала  правду  на  загал...

Але  бувало  -  в  голові  стихія,
Емоції  раптові,  ніби    шквал,
Як  буревій,  словами  скаженіла  -
Спинити  важко  цей  дев’ятий  вал…

А  потім,  наче  на  суді  у  Бога,
Була  така  покірна  й  мовчазна,
Бо  знала,  що  насправді  є  дорога,
Яка  веде  до  світла  і  добра…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505108
Рубрика: Присвячення
дата надходження 14.06.2014
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО