Не сонце-Діва й не чарівна Панна –
Завжди такою дивною була…
Можливо, що для когось - бездоганна,
Казали інші, що черства і зла…
Думки їх різні завжди цінувала,
Бо розуміла, що не ідеал,
Свої емоції в собі тримала,
І не писала правду на загал...
Але бувало - в голові стихія,
Емоції раптові, ніби шквал,
Як буревій, словами скаженіла -
Спинити важко цей дев’ятий вал…
А потім, наче на суді у Бога,
Була така покірна й мовчазна,
Бо знала, що насправді є дорога,
Яка веде до світла і добра…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505108
Рубрика: Присвячення
дата надходження 14.06.2014
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО