Коханих кохають щодня, щохвилини
у мріях, у снах, наяву,
і навіть тоді, коли очі орлині,
віщують скажену біду.
Вдивляючись мовчки в світи неозорі,
наївно, як діти малі,
закохані йдуть через терни у зорі,
щоб вічністю стати Землі.
Коханих кохають без тіні вагання,
як квітнуть і чахнуть сади,
без права на зраду і зустріч останню,
коханих кохають завжди!
Стікаючи кров’ю на ратному полі,
зрікаючись ласки святих,
коханих кохають і навіть тоді, знай,
коли їх немає в живих.
Коханих кохатимуть навіть тоді, знай,
коли нас не буде в живих!
Створено у 1987 році, смт. Брошнів (Івано-Франківщина)
Опубліковано вперше
[i]Музика Тетяни Кисленко[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505128
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.06.2014
автор: Т. Василько