Все поступово втрачає сенс.
Все поступово кудись зникає.
Сьогодні - грошам немає краю,
а завтра - просто бездомний пес.
Кудись діваються почуття.
Не вистачає від них повітря,
а завтра миттю усе за вітром,
немов непотріб, немов сміття.
І замість літа тепер зима.
Зараз цінують і люблять дуже,
а за хвилину - тебе в калюжу,
а за годину - тебе нема.
Один до одного всім байдуже.
В кожного скраю є своя хата.
Бо зараз просто усім начхати...
Усім начхати на тебе "друже" !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505216
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.06.2014
автор: Любомир Винник