Дніпропетровщино, країни маків цвіт,
Степи широкі, повноводі ріки.
Нехай пізнає, хай почує світ –
В моїх думках і в серці ти навіки!
Легка й прозора неба голубінь,
І соняхів полотна жовтоспинні.
Дніпропетровщина – колиска поколінь,
Привітні люди, щирі і гостинні!
Дніпрові хвилі, звивистість доріг,
Ланів духмяних в’ються скатертини.
Залитий сонцем батьківський поріг,
Червоні грона стиглої калини.
Тут велич й слава прадідів-дідів.
Мовчать звитяжно чорні обеліски,
Їм верболози в прянощах вітрів
У знак пошани хилять свої кіски.
Дніпропетровщино, країни маків цвіт
Твої поля безкраї, бистрі ріки.
Нехай пізнає, хай почує світ –
В моїй душі лишишся ти навіки!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505228
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.06.2014
автор: Катерина Дмитрецька