Розмитий дощами геть зоряний шлях,
Мов канув у безвість, пропащий.
— Проколоте небо на гострих шпилях, —
Зітхав сонний місяць ледащий.
Човном плив тихенько, не збавив ходи,
Ще й хмарні відштовхував плями,
Розлив “жовторогий” цеберко води,
Лишаючи в просторі шрами. 2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505234
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2014
автор: Lana P.