Грім серед ясного неба

На  серці  спокій  наче  тиха  річка,
Там  сонце  світить  й  ніжно  зігріва,
Запалена  в  душі  маленька  свічка,
Бо  там  кохання  розквітає,  як  весна.  

Свої  пісні  в  душі  щебечуть  птахи,
І  солов'ї  співають  мило  так  пісні,
Душа  цвіте,  як  в  чистім  полі  маки,
Там  багатіє  серце,  як  колоски  рясні.  

Життя  в  цвіту  з  коханням  проростає,
Бо  смак  його,  як  запашний  той  мед,
На  небі  хмарки  жодної  немає,
А  очі  світяться  і  дивляться  вперед.

Нізвідки  вітер  увірвався  грізно,
На  небі  яснім  прокотився  грім,    
Пролився  з  хмарки  дощик  слізно,  
Затихли  в  серці  співи  солов'їв.

Сховалось  сонце  в  темні  хмари,
Пролився  дощ  і  квіти  похилив,
Бурхлива  річка  спокою  не  знає,
Без  жалю  вітер  свічку  загасив.

Ось  так  в  житті,  коли  в  душі  все  світле,  
Кохання  в  серці  розквітає  як  весна,
Вривається  в  життя  нізвідки  вітер,
І  в  серці  цвіт  із  листям  обрива.

Лю...
14.06.2014р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505237
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.06.2014
автор: Лю