Оберталося серце в вінампі,
Наче посуд, розколений навпіл;
Мов просолена склянка текіли,
Що розбилась і знов стала цілою.
Як загоються рани численні,
То воскресне знекрилений фенікс,
Лиш сумне до відтворення серце
Стане цілим і знов розіб'ється.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505257
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.06.2014
автор: Митрик Безкровний