Твій щирий погляд печаттю лишився на серці,
І очі блакитні твої я не забуду повік.
Душа моя тиха плаче, потріскує й рветься
Від туги страшної не милим мені став цілий світ.
Твої руки міцні стискають метал автомата,
Твої очі блакитні дивляться ворогу в лоб.
Ти пішов за рідну Вкраїну на Схід воювати,
Щоб мирно було. І тихо. Не вмирали ми щоб.
Твої губи моїм дали обіцянку вернутись,
А руки міцні -- по приїзду мене обійнять.
Я хочу заснути й до тебе міцніш пригорнутись,
Твій погляд на серці моєму залишив печать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505328
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.06.2014
автор: Олька Оленька