Не пам’ятаю віршів всіх,
Не пам’ятаю слів, що плачуть
І навіть тих, які щось значать,
Чи тих, що викликають гріх.
Бо кожен вірш - краплини кров,
Що має протекти по жилах
І я тоді лише щасливий,
Коли вшановую любов.
А в мене вірші є такі,
Яких позбутися не можу,
Із них будую огорожу,
Із слів високих і стрімких…
Щоб кожен вірш летів увись
І серце билося у ритмі,
Щоби слова були у битві,
Щоб слово й мова піднялись!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505379
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.06.2014
автор: Віталій Назарук