Оркестру не буде, зламалися скрипки,
Порвалися струни і музики ніц.
А наше життя наче кладочка хитка
Складається з болей, проблем і каліцтв.
Куди не дивись - скрізь обмеження, стіни,
І місця душі уже певно нема,
А ми ідемо крізь життя швидкоплинне,
Немає мелодій, лиш тиша німа.
І де там узятись отій рівновазі,
Аби зачерпнути хоч ноту чуття?
Оркестру не буде! Лиш тільки наразі
Проходить в неспокої наше життя.
Проходить і скрізь зустрічає кордони,
Немає мелодій, лиш є крики зла,
Зламалися скрипки, одні перепони,
І щастя не буде, все щезло до тла.
І вже не проклюнеться той пагінець,
Що людяність в людях розбудить.
Ідемо вперед, у жахливий кінець,
Де є тільки смерть і оркестру не буде.
29. 04. 2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505560
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.06.2014
автор: Віктор Остроух