З тих пір як Еврінома
Завагітнівши від Феона
Родила нас
Пішов Землею інший час.
Спокою з тих пір нема,
Війну лиш змінює війна.
І як би не трудились кати
І що би не казали демократи,
Змінити людський рід не можна.
Можливо лише обережно
Його привести до ладу
Й спинити так страшну біду -
Нове насилля над людьми.
Інакше в жорнах нової війни
Загине краща людства половина,
А інша, безініціативна,
Ізнову в рабство попаде.
Так було вже не раз,
споконвіку так іде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505574
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.06.2014
автор: Леонід Ісаков