[i]Моя любов ніколи не вмирає
Вона в тобі жевріє, мов свіча.
Шляхетних вчинків також не чекає
І слів, що ніби зрублені з плеча.
Любов не покладуть у домовину
і не накажуть, зникнути, як псу
Вона гниє, цвіте в кожній людині
Оспівують її немов весну.
Не викинути, як листок паперу
і просто так нізащо не забути.
Для деяких, у світ великий, двері
А хтось не віривши, боїться знов відчути.
Любов сучасна - це суцільна зрада
Крім знехтування власних почуттів
Лишається в душі така досада
Коли руйнує на очах сотні життів.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505622
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.06.2014
автор: Karo