Хтось бачив відстань нездоланну,
Від Львова - прямо до небес?
Дніпровські схили й хвилю рвану,
І день новИй,що там воскрес?
Чи бачив хтось, як плачуть діти?
Так гірко, солоно-печально.
Складають ручки - й ну тремтіти,
А всі мовчать.Бо всім - нормально.
Вони єдині знають точно
Чого вартує відстань та.
Знайомі з нею не заочно-
Їм рідна неба простота.
Вони її в очах приносять,
Це знає будь-яка дитина,
Що у дорослих стоголосо
Співає кращих мрій руїна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505647
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.06.2014
автор: Fallen angel