Настане знову - сонцевесноШОУ!

Дбайливий  світанок-стиліст,  готував  з-за  куліс  нічних  радо,
Весняного  сонця,  вже  вкотре  "на  біс"  вихід-викіт  парадний.
Під  оплески  всього  живого  -  з`явилась,  вклонилася  гречно,
Зоря  -  над  всих  зір!  Птаством  лір,  пісня  звилась  доречно.
   Диво-див:  сонце  зійшло...Своє  світло  й  тепло  -  цей  дует  скрипалів,
Розбудив,  щоб  росло,  і  стебло,  і  зело,  у  зігрітій  землі...
Нечувану  в  зиму,  шалено-незриму  здіймає  ейфорію,
Заспівує  в  риму  -  трима  свою  аудиторію.
   Два  "па"    у  Сонця-Мельпомени  -  з  землиці  виступа  зелене!
Віка  цей  "фокус"  витинать  не  одвика,
Земля,  якою  володіє  сонячна  рука.
І  не  одвикне  -  не  посміє...Справу  цю  величну
творити  ще  зуміє,  по-весні,  у  вас  і  у  мені.
Грайливо,  всім  на  диво,  театрально  і  музично,
щоразу  підбираючи  нові  пісні...
Ось  так-то...Ніби-то  з-за  такту,  не  ждучи  антракту
дощик  свіжо  забринів...
Зміцнів-змужнів,  полив  та  напоїв.
Під  райдужні  овації,  що  їх  весна  зриває  знову  й  знову,
Триває  піднебесне  сонце-весно-шоу!..

29.03.2006р

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=50565
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.12.2007
автор: Микола Шевченко