Дай, поцілую.


Дай,  поцілую  оці  щічки,
Та  з  губ  візьму  троянди  цвіт!
А  очі  ці!  –  дві  жарких  нічки,
В  безмежжя  Всесвіту  політ!

Стан  твій  гнучкий,  -  іще  дівочий,
Так  манить!  Зводить  із  ума!
Про  ці  чарівності  жіночі
Ти  добре  знаєш  і  сама.

Тому  так  мило  усміхнешся,
На  мову  пристрасну  мою.
Підеш  собі!      А  глупе  серце
Живе  і  в  пеклі,  і  в  раю.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505657
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.06.2014
автор: dovgiy