У вранішній час помолись, не мовчи.
Туман хай рясний знов кусає за очі.
І зірваним птахом в небесні ключі,
В підводні світи поринай,як захочеш.
Але не забудь,що у серці твоїм
Живе не одна віковічна споруда,
Живе там твій Київ, забутий твій дім,
Який обплювали чужі словоблюди.
Чи сволочі-люди?Чи люди із шизою?
Посміти його зачепить хто хотів?
Туман опускається....Навіть із кризою,
Ти любиш його,як уперше. Без слів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505660
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 17.06.2014
автор: Fallen angel