ЗАКОНИ БУТТЯ 1-8

[b]ЗАКОНИ    БУТТЯ[/b]
17.06.2014
Ці  Закони  були  отримані  в  межах  Навчання.  Тоді  мої  Знання  тільки  формувалися  і  тому  ці  Закони  отримали  тоді  мені  зрозумілий  термін  "Космічні  Закони",  тим  більше,  що  цей  термін  тоді  був  у  всіх  "просунутих"  на  язиці,  хоча  ніхто  і  не  знав  достеменно  що  це  означає.  Мені  треба  було  довгий  час  активного  існування  в  ПараНормальності  для  того,  щоб  зрозуміти,  що  фактично  мені  надали  Закони  Буття,  адже  мова  в  них  іде  про  співіснування  Носіїв  Життя/Розуму  в  різних  Агрегатностях  тощо.  
Ці  Закони  подаються  в  тій  редакції,  яка  була  прийнята  по  Контакту.  В  разі,  якщо  будуть  якісь  сучасні  правки,  я  про  це  буду  говорити  окремо.

13.11.1991
[b]ЗАКОН  1.
Кожне  створіння,  яке  є  Носієм  Життя/Розуму,  не  залежно  від  його  характеристик  у  будь-якій  площині  чи  у  будь-якому  параметрі  має  право  на  Життя  і  Розум  в  усіх  їх  проявах,  виразах,  мінливостей  тощо.[/b]

Цей  Закон  діє  завжди  і  всюди,  а  порушники  його  рано  чи  пізно  стають  саме  тими  жертвами  його,  які  своєю  суттю  підтверджують  цей  Закон,  бо  без  них  він  не  може  мати  прикладів  з  негативними  знаками.

[b]ЗАКОН  2.
Той,  хто  може  існувати  в  Тонких  Тілах  несе  повну  відповідальність  за  тих,  хто  може  існувати  тільки  в  твердих  тілах.  Подолання  бар'єру  між  Агрегатностями  є  основною  суттю  існування  усіх  без  винятку  Агрегатностей  та  Тонких  Тіл.[/b]

Земля  є  колискою  Розумної  форми  білкових  тіл  не  тому,  що  це  її  виняткове  право,  а  тому,  що  вона  стала  Полігоном  для  впровадження  у  дійсність  теоретичної  можливості  набути  такий  агрегатний  стан  Життя,  коли  будь-який  суб'єкт  може  існувати  як  у  твердому,  так  і  у  Тонкому  Тілі.
Таким  чином,  Земля  є  одноразово  суб'єктом  керуючим  та  суб'єктом  керованим,  а  це  означає,  що  кожна  людина  на  ній  теж  є  саме  такою  моделю.
Земля  є  недоторканою  та  охоронною  планетою,  А  Хомо  Сапієнс  сапієнс  -  об'єктом  Нагляду  та  суб'єктом  реалізації  Задуму.

28.11.1991
[b]ЗАКОН  3.  
Той,  хто  існує  поряд  з  існуванням  іншим,  має  право  переходити  із  своєї  площини  існування  на  сусідні  при  умові,  що  вони  (ці  площини  існування),  не  утворюють  певних  перешкод  до  цього  процесу,  до  цієї  дії.[/b]

Якщо  є  хоча  би  одна  причина,  яка  обумовлює  нездоланність  цього  Закону,  цей  Закон  діє  завжди.
Для  цього  Закону  характерним  є  те,  що  він  розповсюджується  тільки  на  ті  площини  існування,  де  головуючим  є  звичайний  стан  речей,  тобто:  без  будь-яких  порушень  Духовних  Суттєй.
Враховуючи,  що  Земля  зараз  є  на  карантині,  бо  на  ній  Душевні  та  Духовні  Сутті  знаходяться  весь  час  в  стані  високої  вірогідності  пошкодження,  перехід  в  її  ареалі  з  площин  на  площини  заборонений.  Дозвіл  дається  тільки  окремим  особам  по  окремому  рішенню  Вищих  Сил.

[b]ЗАКОН  4.
Кожна  дія  будь-якої  сили  чи  Сили  в  одній  площині  Життя  автоматично  провокує/спонукає/обумовлює  виникнення  точно  такої,  чи  майже  точно  такої  дії  в  інших  площинах  Життя.[/b]

Ця  закономірність  описується  достатньо  простим  законом  розповсюдження  впливу  дії,  яка  залежить  від  місця  та  площини  виникнення.
Якщо  дії  цього  Закону  перевести  на  Людство,  то  можна  сказати,  що  воно  живе  по  принципу  постійного  формування  Майбутнього  та  Минулого  через:
-  Програми  НадВищого  Розуму;
-  Підпрограми  Старших  Братів;
-  Програми,  які  формуються  самим  Людством  -  від  окремої  людини  через  популяційні  угруповування,  через  народи,  через  держави  і  до  рівня  Людства.
Безумовно,  кожний  з  цих  блоків  необхідно  розглядати  ретельно  та  окремо.
Четвертий  Закон  Буття  є  фундаментальним  Законом  Буття.

[b]ЗАКОН  5.
Все,  що  існує  побудовано  про  принципу  Ієрархії.

Цей  Закон  є  фундаментальним.[/b]

[b]ЗАКОН  6.
Ніколи,  ніде  і  нізащо  не  буває  такої  дії  по  відношенню  до  якої  не  було  б  протидії.  Але  ця  дія/протидія  завжди  існує  в  чистому  вигляді  тільки  для  соматичних  станів  Життя  не  залежно  від  Агрегатності.  [/b]

Цей  Закон  є  своєрідним  слідством  Законів  4  та  5,  але  він  і  саме  він  переповнює  усі  площини  Життя,  коли  хоча  б  одна  з  них  по  своїй  суті  починає  негативно  впливати  (діяти)  на  інші.

[b]ЗАКОН  7.
Всяке  Добро  існує  в  будь-якій  площині  Життя  у  вигляді/виразі/обличчі/суті/тощо,  притаманному  тільки  цій  площині  Життя.  Зло  -  аналогічно.  Те,  що  вважається  Добром  в  одній  площині  Життя,  може  бути  Злом  в  іншій  і  навпаки.[/b]

Але  є  одне  розуміння  та  вираз  Добра,  який  притаманний/закладений    для  всіх  площин  Життя,  для  всіх  Всесвітів,  для  всіх  Континуумів  однакове.  Це  -  Закон  НадВищого  Розуму,  який  має  вираз  для  всіх  один:  Шлях  від  примітивного  існування  у  вигляді  примітивних  створінь  -  до  уособлені  в  собі,  собою  та  навколо  себе  Божої  Волі,  злиття  з  Богом,  перетворення  на  Бога,  уособлення  в  собі  Бога.
Іншими  словами:  це  Шлях/Програма  реалізації  з  Нічого  представників  НадВищого  Розуму.  Це  -  самопочуття,  самоствердження,  самозабезпечення  тощо  Безупинного/Безсмертного/Безкінечного  існування  Розуму  як  Абсолюту,  як  Абсолютної  Суті  та  Істини.

[b]ЗАКОН  8.
Кожний,  хто  має/отримує  право  на  контакт/перехід  з  однієї  площини  Життя  на  іншу  повинен  знати,  що  його  повернення  на  покинуту  площину  можливе  тільки  при  умові  виходу  його  через  Канал  Переродження.
[/b]
Це  означає,  іншими  словами,:  Людина  Хомо  Сапієнс  сапієнс,  на  сучасному  рівні  розвитку,  виходить  в  Астрал  через  смерть  (твердого)  Реального  Тіла,  а  з  Астралу  в  Ментал  Людина  Хомо  Тера  проходить  через  смерть  Астрального  Тіла,  але  повернення  для  того  і  для  того  на  свої  материнські  площини  Життя  можливі  лише  через  нове  народження,  адже  зараз  вони  є  тільки  Симбіонтами  Душ.
Цей  Закон  діє  по  принципу  целібату  при  першому  поверненню  на  материнську  площину,  бо  той,  хто  повертається,  повертається  як  носій  нової  якості,  яка  є  неспроможною  бути  зафіксованою  на  генетичному  рівні  Реального  Тіла.  Але  ця  особливість  поступово  втрачає  сенс,  бо  вона  мала/має  значення  тільки  для  перших  Вертикальних  Рас  (примітивних)  і  чим  вище  Раса  -  тим  більше  можливостей  фіксувати  в  Реальному  Тілі  надбання  Тонких  Тіл.

*******
"Той,  що  існує  поряд"          352  х  2509;  
папір,  акварель,  шарикові  ручки;
1980/2003

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505740
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.06.2014
автор: Левчишин Віктор