«...А предки в сни
Являються пророчі,
Бо носить кожен з нас
Безсмертні їхні очі...»
Ніна Данько м. Кременчук
Не знаю я, ким ви були,
Мої прапращури родинні,
Чи сіті з рибою тягли,
Чи пасли кіз на полонині?
Не знаю, також, де жили.
Ніхто вже з вас не заговорить.
Здається, ви із гір зійшли,
Бо наче вдома, я у горах.
І ще гадаю, що колись
Ви теж страждали від задухи,
Бо звідки ж у мені взялись
Ця сила та свобода духу?
Давно сховала вас земля,
Та відчуваю до нестями –
Ви озиваєтесь здаля
Моїми тихими словами.
І бачу, наче наяву,
Які пройшли ви лихоліття.
За вас усіх тепер живу
У двадцять першому столітті!
2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505850
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.06.2014
автор: Ніла Волкова