В світі кожне українське серце
Б'ється у тривозі нині.
Там, на сході, у страшному герці
Зло й добро зійшлися в Україні.
Гонор, пиха й лють з одного боку,
Та бажання лиш набить кишені,
З іншого – цінніш зіниці ока,
Правда й воля Батьківщини-нені.
Зайди вільно ходять по Донбасу,
Проти всіх готові в них "Катюші",
Це сусід свою підставив касу,
Що б на гроші - українські душі.
Світу не дивитися їм в очі,
Снаги в них - чуже лиш відбирать!
Як Тарасові слова пророче
Про злодійську суть звучать...
Про яке добро вони печуться?
Не навчив нічому їх Кавказ…
Найманці не за ідеї бються!
"Псам війни" хтось дав наказ!
Що ми будували - будуть нищить,
Чим ми дорожили - на ножа!
Де вони, там злість і горе свищуть,
Де вони, там зрада і пожар!
Видно така доля України -
Дикі орди від границі переймать,
Крізь смертельні втрати та руїни,
Божий світ, як лицар, захищать...
Україна вистоїть в кривавий час,
Вирішальний час для кожної сім'ї,
Ця сволота не зламає нас -
Буде свято і на нашій ще землі!
17.06.2014г.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505961
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.06.2014
автор: Микола Серпень