За кожним вчинком стоятимуть почуття.
Ти - це лиш етап в чужій історії,
Краплина меду, а може й i не зовсім.
Все ж таки інколи не вистачає перцю,
Аби зберегти те,
Без чого людське життя
Таке ж безглузде, як світ без сонця.
Головне не озиратись назад.
Крім неспокою там не знайти нічого.
Важливо не стати річчю в чужих руках.
Бо тоді тобі вже не бути собою.
Інколи роками кохають одних і тих самих,
Хоч крім попелу там не залишилось нічого.
Це і є людською бідою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505990
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.06.2014
автор: Iren Iren