Ти називаєш мене Бо-
як ведмедика з прадавньої реклами,
Що може бути кращим у цьому світі?
Я впиваюсь твоїми п*янкими устами,
Як ти –оберемками квітів!
Чи зможу я колись віддячити тобі,
Що подарую тобі,єдина?
Я-блазень:в мене вітер в голові,
Але я прагну від тебе сина!
Ти називаєш мене тепло і трепетно: «Бо!»
У цьому є щось світле-справді Боже…
А я ?Ну що я?Окрім Жадана і Рембо,
Навряд чи згадаю щось гоже!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506075
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.06.2014
автор: Той,що воює з вітряками