За хатою - трава шовкова росяна,
Вузька стежина у зелений гай,
Лежить пшениця у покосах скошена,
Проміння сушить стиглий урожай…
У лузі річечка дзюркоче весело,
Зелена пшінка й море лободи,
Під вишнею - корито з перевеслами,
Щоб колоски в'язати у снопи…
Подвір’я й сад заплетені віночками,
Старенькі вікна шибками блищать,
Тріпає вітер білими сорочками,
Що випрані на сонечку висять…
А стіни в хаті пензлем розмальовані,
Пишаються в куточках рушники,
І спогади ятрять в душі схвильованій,
Як вишиванку притуляю до щоки…
Вона вражає ніжними лелітками –
Дитинства спогад в хаті край села,
Де за столом щаслива мати з дітками,
А на столі хлібина й глечик молока…
Сумую гірко й плачу за родиною,
Назад вже не повернуться роки,
Ніколи більше не піду стежиною
Ногами босими у купелі роси…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506224
Рубрика: Присвячення
дата надходження 20.06.2014
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО