Скажіть мені, поети – хто це,
Чи, може, явище яке?
Чому не спиться їм поночі,
Чому втручаються у все?
До всього їм, є, бачте, справа,
То те не так, то се не так –
Слова для них – то не забава,
І кожен з них до них – мастак.
Чому їм завжди більше треба,
Любити, вірити, могти,
Як досягати – то до неба,
Як пропадати –назавжди.
У них – і чорне, в них і біле,
А поміж ними ген – розмай.
А коли злет і рівно крила,-
В такий момент їх не чіпай!
***
Я лиш торкнулась того дива,
І закохалася у все,
Боюсь, щоб хижа базгранина
Не осоромила мене.
20.06.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506260
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.06.2014
автор: Neteka