коли заходить сонце.
і вас залишилось лиш двоє.
коли повітря тяжчає.
і має смак ванілі.
коли ти схвильований.
і боїшся сказати правду.
лиш тоді ти розумієш яка вона чудова.
та що сидить навпроти.
а вона сидить навпроти.
і дивится на тебе.
і трохи посміхаєтся.
трохи ще фліртує.
дивится прямо в очі.
і запрявля за вухо м'яке волосся.
а ти в роздумах.
"як почати ?"
стукає в голові.
ти знаєш брате.
ти знаєш що казати.
і навіть трохи неважливо.
як ти скажеш.
вона ж знає.
знає як ти її кохаєш.
і зрозуміє від пів слова.
і відповість що згодна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506279
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.06.2014
автор: Тарас Кротов