Так легко вбивати час
Поки він убиває нас.
Ти забув, що ми тут не вічні?
Випий абсенту - заглянь в потойбіччя.
В оболонках важких земних
Досить зручно. І ти вже звик
Не шукати загублену Душу.
Та твій спокій я все ж порушу,
Щоб у попелі марних снів
Відшукати ти захотів
Щось безмежно тобі важливе.
Випий абсенту - я вже нали́ла.
Не кажи, що все маячня.
Що, як більше не матимеш дня,
І не взнаєш на́що приходив,
Що як зараз остання нагода?
Але, мабуть... не слухай мене.
Похвилююсь - і все мине.
Будь, як знаєш. Розбита вщент.
Замовкаю. Ще будеш абсент?
20.06.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506358
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.06.2014
автор: Таня Кириленко