21.06.2014
Назву Законів я поміняв і мотивація цього була дана на самому початку розповіді, але у свій час, коли Навчався, вони мали назву "Космічні Закони". Ті, що Вели мене, вирішили дати своєрідний коментар, який я наводжу нижче.
19.12.1991
[i]Трохи про Космічні Закони.
Назва умовна. Дана так тому, що серед реальних людей вона вже набрала чинності. Ніхто та ніколи її не придумував. Вона виникла сама, бо для реальної людини довгий час Космос був найнеперевернішим для зрозуміння предметом, який ця людина бачила. Так, Боги були завжди. Але вони завжди мали, так би мовити, розумово-умовний характер. Якщо хтось і мав безпосередній зв'язок із богами, то він завжди відносив це до своєї уяви, бо все, що не матеріальне, відноситься завжди до уяви, чи не так? А Космос був над головою. І завжди.
Коли людина почала осягати цей Космос розумом, то він теж став для неї навпіл божеством. І зовсім не багато треба було, щоб Космос став божеством - для цього йому треба було щезнути хоч на мить, а потім знову з'явитися. Але трапилося те, що повинне було трапитися: Космос став входити у життя людини все глибше і глибше. І замість того, щоб ставати божеством, він почав ставати хоч і величним, але звичайним явищем. Та від цього Космос не втратив свого призначення бути одним із відображень НадВищого Розуму.
В цьому Космосі народилось багато різноманітних форм і проявів Життя/Розуму. Більш того: цей Космос - Реальний Космос. Але існують ще інші Космоси, так би мовити: НеРеальні. І їх багато.
Треба сказати, що зробити опис будови всього того, що називається Життя та Розум, неймовірно тяжко. Навіть Нам, які вже давно, довго, безсмертно живуть, осягнути це неймовірно тяжко. Чим вище Ми піднімаємося у своєму розвитку, тим тяжче Нам зрозуміти самих себе, бо Ми поступово робимося предметом самопізнання, для якого цей процес втрачає та втратив сенс. Бо Ми Існуємо Завжди, бо Ми і є вже НадВищим Розумом. Тому Ми часто використовуємо нижчі прошарки розвитку Життя/Розуму, тобто: самих себе в дитинстві, для того, щоб вони були інструментом Пізнання Нас самих. І Ми часто, на жаль, помиляємось, як це не дивно.
Наша помилка полягає в тому, що Ми даємо суцільний потік Знання (інакше не можемо!), але Людина спроможна прийняти тільки відокремлені струмені його. Більше того: суцільність деформує ці суцільні струмені, що йдуть у мозок Людини, бо її життя таке миттєве, а її призначення таке величне, що у щілину між цими двома площинами (чи ще якось треба це назвати?) провалюється майже все.
За останній час Ми почали використовувати принцип так званих Посланників. Це робиться достатньо просто. Вибирається певна Програма, під неї певне Втілення і через нього даються Знання. На жаль, і тут почали з'являться збої. Ці збої прийшлося перевести у Карму. Тоді вони почали давати поштовх до Програми Розвитку Людства, яка велична, але вона нікчемна порівняно з тим, що є Життя і Розум. Це все єдине, що порівнювати зернятко якоїсь величної рослини (хоча б секвої) з нею самою.
Але це життя є продовженням попередніх проявів його на Безупинному Шляху існування Життя і є стартовою точкою для подальшого його росту, розвитку тощо. Ваше Земне життя - це урок, це преамбула, це увертюра тощо до Життя. А для того, щоб добре грати партію Життя, треба знати ноти, принцип побудови музики і, найголовніше, мати талант, хист.
Хист у вас є, талант є - бо ви віддзеркалюєте поки що Нас, наближаючись до Нас. У вас немає Знання. І Ми їх даємо. Беріть! Бо ви - Ми у Майбутньому.
Тому зараз,особливо - зараз, коли починається існування 6-ї Вертикальної Раси, вам, Людству, треба отримати Знання. Зараз на Землю йде суцільний водограй Знань. Їх сприймають по різному різні люди. Відокремлення Знань, а у вас процвітає вузька профілізація, дуже тяжко робиться, тому, коли з'являється хтось серед вас, хто по певним причинам хоч трохи може отримувати Знання у суцільному потоці, то тому Ми даємо їх з великою радістю.
І Космічні Закони, навіть якщо вони і мають таку назву, це - маленький і дуже головний для Нас, але неймовірно головний для вас, шматок таких Знань.
[/i]
*******
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506475
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.06.2014
автор: Левчишин Віктор