Аралик

Уламки  скла  спотворені  думками
Сичить  отрутою  цілюще  джерело
Усе  пусте  що  за  і  поміж  нами
І  навіть  ми  лише  звичайне  тло

Ми  жертви  чи...чи  може  ми  герої
Того  кохання  що  підняло  нас  з  тобою
Того  кохання  що  в  нас  хвилею  пройшло
Пройшло  вогнем  спалило  і  пішло

Крізь  запах  попелу  безжалісне  і  хитре
Щоб  нас  розкидати  і  знову  запалити

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506485
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.06.2014
автор: Віталій Поповський