Іскрило літо сонячним промінням,
Зеніт блакиттю неба засіяв,
А ми збирали золоте каміння,
Що дарувала матінка земля.
Вітри турляли нездійсненні мрії,
Втрачали ми сміливості політ,
Ішли удвох життям у безнадії,
Що ще на краще зміниться наш світ.
Вело нас літо на стежки раптові,
І липи цвіт дурманив нам мізки.
Ми йшли удвох, закохані у слово,
Закохані назавжди й навіки.
16. 06. 2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506515
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2014
автор: Віктор Остроух