З обіду дощ. Січуть дрібні краплини.
Земля схолола. Дворик опустів.
Лиш час од часу з-під куща калини
Зліта пташини полохливий спів.
І думка думку тягне з трясовини
Туги і болю, з чорних берегів.
Десь новий воїн у цю мить загинув
І маком слід в землі його зацвів.
Вже скільки маків в полі розрослося.
В цвіт воїни, щоби встоявся дім.
Щоби спокійно нам в ньому жилося,
Щоб новий вдих відкрився нам усім.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506544
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)