Хочеш війни? Ти вражий, хитрий сину!..
Крові напитись, демоне пітьми?
За яку гірку і тяжку провину
Мою Вкраїну топчеш чобітьми?
Себе вважаєш ти за мого брата?
Який ж ти брат, коли твоя орда
Не Бога вибрала, а супостата
З кривавим іменем - Москва.
Ще не напився? Хай ти захлинешся...
Хай стануть в горлі - сльози матерів.
Нічого безпричинно не зітреться
Прийде до тебе, підлий сину, гнів!
Зненацька так, що не збагнеш думками
Свою провину тяжко понесеш!
Не буде там ні відкупу, ні слави,
Судити буде Бог таких "предтеч"
В страшний той день перед народним гнівом.
Тебе й свої словами проклянуть!
Як тане віск... З вогню пекучі стріли
Дорогою до пекла поведуть!
Не йди з мечем, бо від меча загинеш!
Твій рід поглине в злобі нелюдській.
Народ мій є, якого ти не спиниш
Що може Юда? Бог є цар землі!
Народ мій є, він буде вічно жити!
Тріпоче вітер синьо-жовтий стяг.
Не змозі ворог - дух козацький вбити,
Бо матір - Україна в кожного у нас!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506579
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.06.2014
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА