Це щастя - мить, метеликом пурхне,
Якщо рукою вчасно не зловити,
Життя як птах злетить і промайне.
Куди? Про це не варто говорити.
Вчепись очами у ясну блакить,
В магічні ночі і яскраві дні,
Усе вже квітне, тільки щастя - мить,
Давно вже не дароване мені.
Вдивись у світ до матінки-природи,
Впади в її долоні назавжди,
Бо кращої ти не побачиш вроди
Крізь сонячні розпечені сліди.
Впади в її обійми міцно-міцно,
І буде вітер щедрістю трусить,
Біля природи твоє життя розквітне,
А все, що інше - то лише на мить.
Не зволікай з думками й почуттями,
Усе можливо в світі цім змінить,
Це щастя - мить, така печальна драма,
Струною літа щиро забринить...
22. 06. 2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506688
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.06.2014
автор: Віктор Остроух