За що стоїш ти на кордоні?
За нашу неньку-Україну!
До неба простягнув долоні
І дивишся на вкрай-руїну.
Десь кулі жалять і гранати,
А ти іще не знаєш бою,
Згадаєш неньку і про тата
Й закриєш цей кордон собою.
І до останніх крапель крові
Стоятимеш за честь та віру.
У снах хмарини пурпурові,
А тут картину бачиш сіру.
І хто з тобою, а хто проти,
Не знаєш… Продаються люди,
Здається, друг стоїть навпроти,
Та цілиться тобі у груди.
Разючий біль, ти без жилета,
Незрозумілий бій між вами.
Ти опинивсь без пістолета,
Рятує лиш молитва мами...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506693
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.06.2014
автор: Плюта Вікторія