Люди скажіть за що ви помираєте?
За, що ви віддаєте свое життя?
Мені ніяк цього не зрозуміти, тож поясніть благаю я.
Як треба не любити жити,
щоб з легкістю з життя піти?
Як треба не любити усе в світі,
щоб ось такий шлях вибрати?
Ви здатні життя віддати за свободу,
але свобода це і є життя.
Щож вас примусило укласти ось таку угоду?
Ніяк не можу зрозуміти я.
Постійно звинувачуємо інших
в своїй неволі й виправдовуєм себе.
Так, дійсно легше нам життя віддати,
ніж щось зробити... ось і все.
Насильство це не шлях до нашої свободи.
Це шлях до болі і страждань.
Це шлях для тих хто в серці не тримає волі.
Для тих кому втрачати щось не жаль.
Я впевнена так не потрібно жити,
ми не для цього увійшли в життя.
Не треба нам ненавидіти інших,
добрійшать треба нам усім щодня.
Ви хочете свободи тож почніть із себе:
змініть себе й незупиняйтесь без кінця.
І ось тоді ми зможемо дивитись в очі іншим,
і непотрібен біль і кровопролиття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506695
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.06.2014
автор: Вона