Протягом усього мого життя слово «війна» сприймалось як щось дуже страшне, але таке ж далеке.
Пам’ятаю, коли розпочалась війна в Іраку, я саме хворіла, і по всіх каналах постійно показували лише новини про останні події на фронті. Тоді я вирішила, що коли розпочинається війна – життя закінчується.
Ніколи не думала, що через більш ніж 10 років, я усвідомлю що життя не закінчується при перших пострілах окупантів на рідній землі. Воно стає важким, хвилюючим, іноді нестерпним і до болю страшним. Воно лякає нас випусками новин, дзвінками рідних, знайомих, розмовами незнайомців в громадському транспорті. Лякає приходом поштарки, яка хоч і пліткарка, але досить мила жіночка.
Життя лякає, але воно не закінчується… Але не для всіх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506713
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.06.2014
автор: Гуцол Оксана