У ту ніч моє небо плювалося зорями,
А люди називали все це літнім дощем.
Ми сиділи за холодними моніторами,
Тримаючи крила свої за голим плечем.
У тебе у венах кава холодна кипіла,
А у мене легенях сидів твій сизий дим.
Я горіла тобою. Так безтямно хотіла.
А ти для мене палив і нещиро любив.
Ти стискав у пальцях своїх важкі недопа́лки,
Я гріла на каву тобі воду з-під крану.
Ти залишив синці в душі для мене на згадку.
А я лишила душу порепану й драну.
А ти вдягав не для мене картату сорочку,
Ти вдихав гіркий запах чужих, гострих ключиць.
Я кохала тебе. Або то тільки здалося.
Ти кохав кожну другу із задертих спідниць.
В ту кляту ніч моє небо плювалось зірками.
Гриміло громами, наганяючи страху.
Я зітерла все те, чого не бу́ло між нами
І з вологим обличчям відправила на хyй.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506769
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.06.2014
автор: Олька Оленька