Обіцяй мені ясного неба
Як у літку буває воно
Що забуду я хмільні тенета
Припиню пити кляте вино
І спитай чи не будеш ти зайвою
Так трапляється вицвілий сад
Дуже довго я кличу коханою
Ту яку не повернеш назад
Ще буде і серця підходять
У нас то тільки сталось на біду
І здасться що із хмарами відходять
Всі спогади які я бережу
Коли гадалка лагідно цікаво
Мої вірші монетою назве
І відповість для щастя треба мало
Я розповім їй як люблю тебе
Хай почують далекі простори
Десь на луках і рідні мої
Я покинув кочівлю в дороги
І тепер берегтиму її
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506778
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.06.2014
автор: Тарас Tінь