Мій демоне, ти знов зі мною!
Виводиш висновки за край,
Киваєш сумно головою,
Шепочеш тихо: „Убивай!”
Командуєш думок парадом,
Багатий злом, немовби Крез...
Куєш із кращих руд Хоккайдо
Параболи холодних лез...
Малюєш Осаку на латах,
Гієну ліпиш на печать
І спокушаєш рукояттю
Нового гарного меча...
Ошатно вбраний, мовби лама,
Ховаєш посмішку масну...
Ти пам'ятаєш: Фудзіяма -
Вулкан, який лише заснув...
Він сну позбавиться мороки,
Відправить камені в політ
І піропластика потоку
Знесе в безодню сакур цвіт...
Які про те іще не знають,
Які цвітуть собі довкіль...
І самураї заридають,
І в хокку виплеснуть свій біль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506852
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.06.2014
автор: Віктор Банар