Там, де колись дзвеніли шаблі,
І де колись велись бої,
Де не літали дирижаблі,
Тихенько йшли роки мої.
Там місяць зорі напуває,
А сонце – вершник на коні,
І ніч за пазуху сховає
Мої дитячі,юні дні.
Там,де Синюху Буг Південний
Візьме ласкаво під крило,
Обігне пагорб височенний
І піде із села в село.
Де папороті юний цвіт
Щорік дарує людям диво,
І грім – це той старенький дід,
Що любить поливати сливи.
Де почалась моя пригода,
Піднялось дерево життя,
Де я побачив ніжну вроду,
Жила й живе моя сім'я.
Казав мій батько: « Вчися сину, -
І вітер слово підхопив,-
Учися сину, бо Вкраїна -
То слава всіх твоїх дідів.
Тут почалася твоя доля,
Душа летітиме сюди,
І споконвіку твою волю
Плекають Кодимські сади!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506868
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 23.06.2014
автор: Андрій Костюк