* * *

Місце,  що  повне  зорових  ілюзій
повне  мрій,  думок
вогнепальних  фузій.
Щось  анреальне  -  солодке  ззовні.
Кавові  зерна  рятують  від  пе́ренасолоди.

Це  місце  повне  фальшивих  усмі́шок
фальшивих  сердець
понтів  та  різних  пригнічень.

Усе  життя  тут  ніби  театр  -
вистава  все  йде  
з  перервами  на  антракти.
Вона  не  має  кінця.
Не  має  кінцівки.
Актори  так  рідко  бачать  життя  
поза  плівкою.

Не  можуть  звільнитися  -  бояться  життя.
Вони  і  так  під  час  гри  мають  красиве  буття.
В  них  є  дорогі  тряпки.
та  яблука  Джобса.
Але  десь  там  у  нутрі
у  тій  гарній  коробці
все  пусто  та  чорно.
Приліплена  маска.
Одностороння  рожева  картонка  вкриває  життя  це.

Кінець  антракту.
Все  той  же  спектакль.
Все  ті  ж  ілюзії  
Все  ті  ж  клякси.
Не  буде  й  Оскару.
Не  буде  й  початку.

23  червня

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506942
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.06.2014
автор: Кавова