Вулиці чекають наших кроків
вони стомились світити для нікого
а ми завжди ночуємо вдома
і ми втомилися спати так довго
Тролейбус чекає наших зупинок
він їде собі, стрічає нові обличчя
а ми дивимось у вікна на місто
мріючи скоріше пройтись по узбіччю
Ніч як вперше чекає на зорі
вони чомусь такі нерозлучні
а ми знову ночуємо вдома
і ставимо телефони на режими беззвучні
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506961
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.06.2014
автор: Mother Monster