[i]пафосне ниття[/i]
Згадай мене. Залиш свою посмішку.
У спорожнілій школі вже гасили світло.
я пив вечір, я був п"яний, я шукав,
огорнений хороводом мрій, крізь які пробивалося
іронічне усвідомлення їх нездійсненності.
Я тинявся темними класами, чекав тебе, писав
крейдою на дошці якісь дурниці, мовчав,
безстрашним я був, я був переляканим,
вже надходячи ніч обіймала мене,
холодним було відлуння кроків, я був щасливим
я був нещасним, я був піднесеним.
Згадай мене. Залиш свою посмішку.
Ми були страшенно молоді тоді...
сп"яніння пройшло, я не дочекався тебе.
Був гірким цей світанок.
Роса скочувалась щоками замість сліз -
тоді я не вмів плакати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507001
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.06.2014
автор: Saturnatus