Наче маком засіяне небо,
Мерегтять і виблискують зорі,
Вітер вільно гуляє над степом,
Колошматить пшеницю у полі...
Місяць пильно поглядує зверху
І освічує все навкруги:
Спочиває отара овечок,
У багаття сидять пастухи...
Ллється пісня тужлива рікою,
Наче спить і не спить рідний край:
То ліс крикне нічною совою,
То зашепче листочками гай...
Скрипне млин, провертаючи жорна,
Заспіва соловей у гаю,
Мою душу ці звуки наповнять
Благодаттю, неначе в Раю...
Ось така вона гарна і чиста,
Наче вранішня крапля роси,
Що на сонці так грає барвисто,
Україна – вершина краси!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507159
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.06.2014
автор: Віктор Погуляй